Авторська комплексна програма

«Корекція розвитку учнів класів інтенсивної педагогічної корекції»

Основним завданням, визначеним Державним стандартом початкової загальної освіти, є спрямування системи освіти на особистість дитини, її розвиток. Цей принцип покладений в основу організації навчання дітей в класах інтенсивної педагогічної корекції.

На сучасному етапі головна мета початкової школи полягає у створенні сприятливих умов для забезпечення інтелектуального, соціального, морального та фізичного розвитку кожної особистості.

Шкільне навчання потребує від дитини умінь працювати за зразком і самостійно, слухати та сприймати навчальний матеріал, а також певних організаційних навичок. Навчання ставить перед дитиною нові завдання, не схожі на ті, які вона звикла виконувати під час гри. Навчальні завдання, на відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес їх виконання потребує довшого зосередження. Щоб опанувати всі нові знання та набути навичок, дитині потрібно розвивати пізнавальні процеси.

В школі створені класи інтенсивної педагогічної корекції, що дозволяють вирішувати завдання своєчасної активної допомоги дітям із труднощами в навчанні та адаптації до школи. Психологічний супровід класів ІПК направлений на створення умов для активізації й корекції розвитку потенційних можливостей дитини та відповідного формування особистості.

Причини проблем у навчанні, які виникають у дітей, які йдуть до класів ІПК можуть бути пов'язані як з особливостями їх психофізичного розвитку, так і з педагогічною, соціальною занедбаністю, несформованістю передумов до шкільного навчання, порушеннями емоційно-вольової сфери. Програма психологічного супроводу учнів класів ІПК базується на вивчені психофізіологічних особливостей дитини, рівня її розвитку, потенційних можливостях.

В класах ІПК ЗЗШ № 22 навчаються діти з різними затримками темпу психічного розвитку. Причини таких порушень різні. Це - несприятливі умови середовища, виховання (інформаційний дефіцит з раннього дитинства); патологієя поведінки; інтелектуальні порушення при тривалих астенічних станах, обумовлених соматичними захворюваннями; інтелектуальні порушення при різних формах інфантилізму; вторинна інтелектуальна недостатність у зв'язку з ураженнями слуху, дефектами мови, читання та письма.

Розумова діяльність дітей, які навчаються в класах ІПК характеризується стрибкуватістю її динаміки. У цих дітей страждають власне не розумові функції - узагальнення, порівняння, аналіз, синтез, - а передумови інтелектуальної діяльності. До них належать такі психічні процеси: увага, сприйняття, сфера образів-уявлень, зорово-рухова координація, фонематичний слух та інші.

Поведінка цих дітей відповідає більш молодшому віку (менш активні, безініціативні, у них слабо виражені пізнавальні інтереси). Вони значно відстають по сформованості регуляції і саморегуляції поведінки, в результаті чого не можуть хоча б відносно довго зосередитися на якому-небудь одному занятті. Відзначається недорозвинення емоційно-вольової сфери, яке проявляється у примітивності емоцій і їх нестійкості: діти легко переходять від сміху до сліз і навпаки.

Відставання дітей у мовному розвитку проявляється в обмеженості словника, недостатньої сформованості граматичного ладу, наявністі у багатьох з них недоліків вимови і звуковідрізняння, а також у низькій мовної активності. Спостерігаються труднощі в візуальному сприйняті реальних об'єктів і зображень, недоліки сприйняття виявляються у змішуванні близьких по контурах букв та їх елементів.

Більшість дітей мають недоліки уваги. Діти погано зосереджуються на одному об'єкті, їх увага нестійка. Ця нестійкість виявляється як в навчанні так і в будь-якій іншій діяльності, якою займаються діти. Більшість учнів мають низьку працездатність. Спостерігаються відхилення в розвитку пам'яті. Відмінною особливістю недоліків пам'яті є те що у більшості учнів страджають окремі її види при розвинутості інших.

Діти мають відставання в розвитку всіх форм мислення. Це відставання виявляється найбільшою мірою під час вирішення завдань, які передбачають використання словесно-логічного мислення. Менш за все у них відстає у розвитку наочно-дійове мислення. Діти вирішують завдання наочно-дієвого характеру на рівні класів норми. Що стосується завдань, пов'язаних з використанням словесно-логічного мислення, то вони вирішуються дітьми даної групи на набагато нижчому рівні. У дітей класів ІПК недостатньо розвинута уява. Гра  таких дітей носить стереотипний, нетворчий характер.

У більшості учнів спостерігається відставання у розвитку емоцій, найбільш вираженими проявами якого є емоційна нестійкість, лабільність, легкість зміни настроїв і контрастних проявів емоцій. Відзначається нетолерантність до фрустраційних ситуацій. Незначний привід може викликати емоційне збудження і навіть різку афективну реакцію, неадекватну ситуації. Така дитина то виявляє доброзичливість по відношенню до інших, то раптом стає злою і агресивною. У взаємодії з однолітками більшість учнів не відзначає виражених уподобань до кого-небудь, тобто не виділяє друзів, міжособистісні відносини нестійкі. Діти віддають перевагу спілкуванню з дорослими.

Труднощі, які зустрічають діти при виконанні завдань, часто викликають у них різкі емоційні реакції, афективні спалахи. Такі реакції виникають не тільки у відповідь на дійсні труднощі, але і внаслідок очікування труднощів, страху невдачі. Ця боязнь значно знижує продуктивність дітей у вирішенні інтелектуальних завдань і призводить до формування  нерозуміння емоцій як чужих, так і власних. Діти погано орієнтуються у власних емоціях, але  можуть орієнтуватися в емоціїях зображених на картинах, і досить успішно виділяють на картинах причини емоційних станів персонажів.

Особистісні характеристики таких дітей добре проявляються у ігровій діяльності. В процесі ігрової діяльності: одні діти швидко стають млявими, пасивними, прагнуть до усамітнення, а інші виявляють постійний інтерес до гри з іншими дітьми, який супроводжується зайвими емоційними і поведінковими реакціями. Ці діти, як правило, дуже вразливі і запальні, часто без достатніх підстав можуть нагрубіянити, образити, проявити жорстокість. Спостереження за цими дітьми та спілкування з близькими дорослими дозволяє зробити висновок про наявність тенденції виникнення у них «порочного» стилю спілкування в сім'ї, з однолітками, що обумовлює закріплення негативних рис характеру. У цих дітей вже починає складатися індивідуалізм, необ'єктивність, агресивність або, навпаки, надмірна покірність і пристосуванство. У більшості учнів класів ІПК є вираженими інфантильні риси психіки, обумовлюючи наявне розмаїття емоційних і поведінкових реакцій дитини.

 В нашій школі у першому класі навчається 70% учнів з порушенням уваги, 41% учнів котрі мають низький рівень пам’яті, 50% учнів мають низький рівень розвитку мислення, 70% учнів мають високий рівень тривожності, невпевненості у собі, 27% учнів мають проблеми в поведінці, 27% мають емоційну нестабільність. У всіх учнів є мовні порушення, порушення вольової сфери, 83% учнів мають інфантильні риси психіки, та низьку працездатність. 8% мають симптоматику аутичного спектру.

У учнів другого класу  присутні такі психологічні характеристики – тривожність – 54%, невпевненість – 54%, емоційна нестабільність – 54%, 36% учнів з високим рівнем агресії, 9% -учнів з аутичним спектром. Розвиток психічних процесів: 54% учнів мають низький рівень уваги; 33% учнів мають низький рівень пам’яті; 66% учнів мають низький рівень розвитку словесно-логічного мислення. 58% учнів мають поведінкові порушення. 91% учнів проявляють інфантильні риси характеру.

У учнів третього класу спостерігається: високий рівень тривожності у 53% учнів, невпевненість у 60% невпевненість, 31% конфліктність. 61% учнів мають низький рівень уваги. 38% учнів мають низький рівень пам’яті. 69% учнів мають низький рівень розвитку словесно-логічного мислення. 49% учнів мають поведінкові порушення. 38% учнів проявляють інфантильні риси характеру.

У учнів четвертого класу основною характеристикою є порушення емоційно-вольової сфери. 83% учнів мають високий рівень тривожності; 81% учнів  невпевнені у собі, 66% учнів мають високий рівень агресії. 61% учнів мають низький рівень уваги. 18% учнів мають низький рівень пам’яті. 72% учнів мають низький рівень розвитку словесно-логічного мислення. 64% учнів мають поведінкові порушення. 45% учнів проявляють інфантильні риси характеру.

Основною метою психологічного супроводу класів ІПК є розвиток потенційних можливостей дитини та відповідного формування особистості.

Завдання корекції та розвитку учнів класів ІПК пов’язані з формуванням основних психологічних новоутворень цього вікового періоду: довільності психічних процесів і поведінки, розвитку внутрішнього плану дій, розвитку усіх типів сприйняття, особливо зорового і слухового, на базі яких розвиваються вищі психічні функції, розвитку основ теоретичних форм мислення, самоконтролю. Такі психологічні новоутворення поступово формуються в процесі навчальної діяльності протягом усього молодшого шкільного віку. Успішність корекційних заходів психолога залежить від створення позитивної емоційної атмосфери в процесі діяльності психолога і дитини; індивідуалізації корекційних прийомів і методів; орієнтації на зону найближчого розвитку дитини.

Дані завдання реалізуються через:

розвиток емоційної регуляції поведінки дітей;
попередження й зниження тривожності та страхів;
підвищення впевненості в собі;
активацію пізнавальної діяльності учнів;
підвищення рівня їх розумового розвитку;
нормалізацію навчальної діяльності;
корекцію недоліків емоційно-особистісного й соціального розвитку.

Програма психологічного супроводу розрахована на учнів 1-4 класів, які навчаються в класах інтенсивної педагогічної корекції (ІПК).

В програмі психологічного супроводу учнів класів ІПК використовуються три обов'язкових компоненти, взаємозв'язаних один з одним:

1. Діагностичний блок.

Психологічний супровід дітей класів ІПК починається з етапу діагностики розвитку дитини. Завдання діагностичного етапу – відстежити рівні розвитку пізнавальної сфери дитини, особливості його психологічного стану, особливості характеру, індивідуальні характеристики, які використовуються для моніторингу розвитку дитини в процесі його супроводу.

Діагностична робота психолога спрямована на вивчення:

Співвідношення рівня розумового розвитку дитини і вікової норми;
Рівня розвитку когнітивної сфери;
Особливості емоційно-вольової сфери;
Рівня сформованості мотивації до навчання;
Рівня розвитку комунікативних здібностей;
Розумової працездатності і темпу розумової діяльності.

Результати діагностики беруться за основу розроблення індивідуальних програм розвитку дитини.

2. Корекційний блок.

Реалізація індивідуальних корекційних програм психологічної спрямованості.

Корекційні заняття з дітьми проводяться з використанням розвиваючих програм спрямованих на корекцію пізнавальної сфери, емоційно-вольової сфери та поведінки.

Психологічні заняття з дітьми за змістом повинні призводити до збагачення досвіду емоційних переживань дитини, формуванню адекватного рівня ситуативної тривожності.

Індивідуальний план роботи з дітьми складається на основі результатів діагностичної роботи та спостережень за дітьми.

Методи психокорекційного супроводу учнів класів ІПК: психолого-педагогічний та психотерапевтичний.

Психолого-педагогічні методи:

Метод корекції розумової діяльності;
Метод корекції сприйняття;
Метод корекції аналітико-синтетичної діяльності.

Метод корекції порушень емоційно-вольової сфери (корекція характеру, поведінки).

Поряд з традиційними методами розвиваючої та корекційної роботи (вправи щодо корекції розумової діяльності, сприйняття, аналітико-синтетичної діяльності, психогімнастика) з дітьми в класах ІПК використовуються психотерапевтичні методи: метод арт-терапії та пісочна терапія. Ці технології мають ефект системного впливу на всю психіку дитини. Корекція відбувається в тій сфері, яка найбільше потребує цього. Знижується загальний рівень тривожності, невпевненості в собі. Самооцінка стає більш адекватною. В тілесних проявах діти стають більш гармонійними. З'являється здатність до імпровізації. У більш розвинених дітей з'являється здатність до рефлексії. Знижується рівень невротизації.

3. Оцінюючий блок.

Аналіз ефективності процесу і результатів супроводу.

Цей компонент проводиться за критеріями, які присутні в програмах, за якими здійснюється супровід, а також за даними діагностики й спостережень.

4. Прогностичний блок.

Очікувані результати: до кінця навчання в четвертому класі у учнів має бути сформований певний рівень пізнавальної активності, що проявляється у відповідних інтересах і мотивації до навчання; регуляція поведінки, емоційна зрілість, певний розвиток пізнавальної сфери.

На початку навчання більшість учнів класів ІПК мають недостатній рівень фізіологічної, особистісної, інтелектуальної, та соціально-психологічної готовності до шкільного навчання. Тому основна увага психокорекційної роботи в класах ІПК направлена на збереження психічного й фізичного здоров'я учнів, їх соціалізація в період проходження адаптації до школи, формування позитивного відношення до школи, покращення стану загальної та дрібної моторики, підвищення рівня розвитку пізнавальної сфери дітей (уваги, уяви, мислення, пам’яті, сприймання), що забезпечить успішність навчальної діяльності, підвищення рівня комунікативних навичок.

Форми роботи: корекційні заняття проводяться індивідуально або малими групами 3-12 учнів. Заняття розраховані на 35-40 хв. Індивідуальні заняття, в залежності від особливостей дитини, можуть проводитись 20-25 хв., підбір вправ може залежити від індивідуальних особливостей дитини на певний час.

Групові заняття складаються з вправ на розвиток уваги, пам’яті, рухливих ігор, психогімнастики, малюнкових вправ, пантомім, вправ на самопізнання та самовиховання. Основна увага в програмі приділяється активним формам роботи, що оптимізують процес засвоєння матеріалу дітьми.

 

Діагностичний супровід класів інтенсивної педагогічної корекції

Діагностика пізнавальної сфери:

1. Додаткові методики використовуються для поглибленної діагностики та корекції пам’яті: методика запам’ятовування чисел, тест об'єму смислової зорової пам’яті, тест об’єму логічної пам’яті, тест об'єму оперативної пам’яті.

Діагностика стійкості уваги методика «Тест Бурдона».

Діагностика ступеня вибірковості й стійкості уваги методика «Проба Мюнстенберга».

Додаткові методики використовуються для поглибленної діагностики та корекції уваги: Тест «Коректор», «Розвідник», «Парний-непарний», «Штурман», тест сталості уваги (тест Кузнєцова), таблиці Шульте, «Пропущені цифри», «Червоне й чорне».

Діагностика мислення:

Перший клас – методики «Четвертий зайвий», «Послідовність подій», «Аналогії».

Діагностика рівня розвитку мови: тест «Словник» (Векслер).

Діагностика фонематичного слуху.

Діагностика рівня довільності – тест «Графічний диктант».

Діагностика соціальної зрілості – «Орієнтовочний тест шкільної зрілості».

Діагностика розвитку аналізу і синтезу – методика «Схоже і відмінне».

Діагностика мотивації до навчання – методика (М.Р. Гінзбурга).

Другий, третій класи – методики «Четвертий зайвий», «Послідовність подій», «Аналогії», «Узагальнення», «Цифрові ряди».

Четвертий клас – діагностика загальних здібностей, лінгвістичних здібностей, математичних здібностей (за Л.П. Пономаренко).

Додаткові методики використовуються для поглибленної діагностики та корекції: методики «Мислення та мова», «Відмінності», «Тест короткочасної пам’яті та умовиводів» (Ю.З.Гільбух), «Будиночки», «Подібності».

Діагностика емоційно-вольової сфери та діагностика особистісних характеристик: проективні методики «ДДЧ», «Школа звірів», колірний тест Люшера, «Неіснуюча тварин».
Діагностика сімейних відносин – проективна методика малюнок сім'ї, методика Рене Жиля.
Діагностика рівня соціально-психологічної адаптації для 4 класів – тест загальної та шкільної тревожности, тест «адаптація до школи», карта спостереження, методика «Сходинки» (В.Г. Щур).

 

Корекція та розвиток пізнавальної сфери (корекція уваги, пам’яті, мислення, сприйняття)

Психологічний супровід дітей від самого початку навчання в школі дає змогу здійснювати динамічне спостереження, моніторинг розвитку пізнавальної сфери учнів.

Робота з  корекції пізнавальної сфери молодшого школяра проводиться з метою вдосконалення психічних процесів, що забезпечують успішність навчальної діяльності. Корекційні заняття спрямовані на розвиток недостатньо сформованих сторін психічної діяльності дитини.

Завдання програми:

сприяти розвитку особистного активного ставлення до нового;
формувати позитивне ставлення до навчання;
підвищити рівень розвитку уяви, уваги, пам’яті, мислення.

Заняття з розвитку пізнавальних процесів мають певну послідовність: перші 8-9 занять спрямовані на розвиток уяви та на розвиток концентрації та обсягу уваги із супутнім удосконаленням здатності до переключення та розподілу уваги. Наступні 5 занять присвячені розвитку пам’яті й поліпшенню якості відтворення об’єктів запам’ятовування, 10-12 занять присвячені розвитку й активізації розумових процесів.

Корекційно-розвиваючі заняття з учнями проводяться щотижня, починаючи з жовтня по травень. Загальна кількість занять – 23-26 занять. Тривалість одного заняття: 35 -40 хв.

Індивідуальні заняття з розвитку пізнавальних процесів проводяться згідно індивідуальних програм розвитку дитини  на основі діагностичних даних. Кількість індивідуальних годин на розвиток пізнавальних процесів визначається індивідуально.

Очікувані результати: після реалізації програми у дітей класів інтенсивної педагогічної корекції згідно індивідуальним особливостям підвищиться рівень просторової, дивергентної та творчої уяви, збільшиться творча активність. Діти зможуть швидше зосереджуватись, переключати та розподіляти увагу. Зможуть більше запам’ятовувати та швидше встановлювати логічні зв’язки, узагальнювати та абстрагувати.

 

Тематичний план групової роботи у першому класі

 

1. Заняття з розвитку уяви - 3-4 години

2. Заняття з розвитку уваги - 5 годин

3. Заняття з розвитку пам’яті - 5 годин

4. Заняття з розвитку мислення - 10-12 годин

    Всього - 23-26 годин

 

Основна умова ефективності корекції пізнавальної сфери – регулярність проведення вправ і їх позитивна емоційна забарвленість для дитини, тому психолог рекомендує вчителям використовувати вправи на розвиток уваги, уяви, пам’яті, сприйняття на уроках.

 

Вправи на розвиток та корекцію уваги - вправи включають розвиток концентрації, сталості, об’єму уваги:

«Коректор», «Розвідник», «Парний-непарний», «Штурман», Тест сталості уваги (тест Кузнєцова), Таблиця Шульте, «Пропущені цифри», «Червоне й чорне», «Заборонена цифра», «Правда це?», «Буває – не буває», «Що змінилося?».

Вправи психогімнастики: «Емоція по колу», «Скульптура», «Перетворення», «Танцюючі руки», «А-ну, голосніше», «Полювання Баби-Яги», «Зустріч», «Молекули-атоми». «Я не Я…», «Смішні страхи», «Кімната сміху», «Криві дзеркала», «Казкове звірятко», «Мексиканський дощ», «Чотири стихії».

Вправи на розвиток та корекцію пам’яті – вправи включають розвиток зорової та слухової пам’яті:

Запам’ятовувати зразок. Малювання карток по пам’яті.
Розглядання сюжетних картинок, відтворити їх по пам’яті, знайти те що змінилось.
Відтворювання малюнків за словесним описом по пам’яті.
Читаємо дітям 10-15 слів, просимо розбити їх на групи (посуд, одяг…) та назвати що запам’ятав.
«Фотоапарат».
«Запам’ятай і намалюй»
«Скільки чого?».
«Пари слів».

Вправи на розвиток та корекцію моторики й координації рухів:

Малювання простого візерунку.
Гра «Важкі віражі».
Гра «Їстівне-неїстівне», або будь-які ігри з м’ячем.
Гра «Дзеркало».
Гра «Тир».
Робота с конструктором, малювання, ліплення, викладання мозаїки, аплікація.
Вправа «Зарядка для пальчиків».

Вправи на розвиток та корекцію мислення:

Четвертий зайвий.
Придумування відсутніх частин розповіді, коли одна з них пропущена (початок події, середина або кінець).
Вправи з паличками.
Корекційні вправи за Свістуновою, Векслером, Заком.
«Говори навпаки».
«Птах-звір-риба».
«Порівняння предметів».
«Назви одним словом».
«Зайве слово».
«Додай слівце».

Вправи на розвиток та корекцію сприйняття та уяви – можливі види психокорекційних завдань, де дитина повинна за інструкцією дорослого відтворити графічно зразок, який задається усно:

«Намалюй, щоб я здогадався, де, наприклад, мишка, де мавпочка…».
Намалюй на окремому аркуші деталь предмета, наприклад, одну лапу або один ніс.
Зображення фантастичних персонажів.
Малювати крапки в різних комбінаціях.
Обводити намальований точками контур малюнка.
Малювання доріжок.
Малювання прямих ліній без відриву олівця.
Ліплення різних форм з пластиліну.
Побудова в грі планів – квартири, вулиці, міста та ін.
Обговорення з дитиною його майбутніх дій, планування їх словами і рухами.
Малювання з натури.
Вправа «Хто відгадає?».
Вправа «Отут щось не так?».
«Відгадай тварину».
Вправа «Буває – не буває».
Вправа «Додай слівце».

 

Список використаної літератури:

1. Белопольская Н.Л. Проблеми психологічного консультування дітей з відхиленнями в розвитку. Практикум. Під ред. Б.І. Зейгарник, В.В. Миколаєвої, В.В. Лебединського. – М., 1987 – 178 с.
2. Битянова М.Р., Азарова Т.В., Афанасьєва Е.І., Васильєва Н.Л. Робота психолога в початковій школі. – М., 1998 – 298 с.
3. Борякова Н.Ю. Сходи розвитку. Рання діагностика й корекція затримки психічного розвитку. – М., 2000 – 64 с.
4. Власова ТА. Навчання дітей із затримкою психічного розвитку. Посібник для вчителів. – М., 1981 – 189 с.
5. Воропаева І.П. Корекція емоційної сфери молодших школярів. – М., 1993.
6. Гільбух Ю.З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра. – Київ, 1992 – 216 с.
7. Державний стандарт повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392)
8. Діагностика та корекція затримки психічного розвитку у дітей Під ред. С.Г. Шевченко. – М., 2001 – 224 с.
9. Дубровина І.В. Психокорекційна й розвиваюча робота з дітьми. Навчальний посібник для студентів. – М., 1999 – 342 с.
10. Казанський О.А. Ігри в самих себе. – М., 1994 – 135 с.
11. Клінічна систематика затримки психічного розвитку. Актуальні проблеми діагностики затримки психічного розвитку у дітей. Під ред. К.С. Лебединської. – М.: Педагогіка, 1982 – 232 с.
12. Кириленко В. Корекційні та розвивальні заняття для учнів початкової школи. – Психолог №41 – 2006.
13. Коробко С. Робота психолога з молодшими школярами. – «Літера ЛДТ», 2006.
14.  Лубовский В.І., Переслені Л.І. Діти із затримкою психічного розвитку. – М., 1983 – 104 с.
15. Психодіагностичний комплекс методик для визначення рівня розвитку пізнавальної діяльності молодших школярів. Учбово-методичний посібник. – М.,1999 – 68 с.
16. Психологічні тести. Під редакцією А.А. Кареліна – М, 1999, Т. 1 – 248 с.